Projekt został zamknięty
zapraszamy na stronę otwartego dialogu do szczegółowych raportów (pomoc humanitarna)
Мета "платформи" maidan24.eu, адмініcтратором якої є Фонд "Відкритий Діалог", - надання поточної інформації про порушення прав людини в Україні.
RSS NEWS

«Новий Маріуполь»

«Новий Маріуполь» це назва організації, яка була офіційно зареєстрована лише два тижні тому, але вже змінила обличчя міста.

Початок навчального року в Маріуполі

Сьогодні 1 вересня. Незважаючи на очевидну загрозу, діти, як і щороку, пішли до школи. Серед них біженці з Донбасу, що втікали від війни до Маріуполя, які не втрачають надію, що тут їхні діти зможуть спокійно вчитися.

Ситуація в Маріуполі

Початок осені в Маріуполі відзначився загрозою з боку російських військ, які наразі стоять під Новоазовськом. На в'їзді до міста зі східного боку знаходиться багато автомобілів, що належать біженцям з місцевостей, зайнятих «Донецькою Республікою». 

Життя повертається у Слов'янськ

Слов'янськ сьогодні – це місто контрастів. З одного боку, все ще можна побачити наслідки боїв, а сепаратисти, що відступають, залишили не лише потужну систему траншеїв в районі Семенівки, але навіть зубні щітки в організованих ними польових умивальниках. 

Батальйон «Київська Русь» на лінії фронту

11 добровольчий батальйон «Київська Русь» упродовж багатьох тижнів знаходиться на позиціях, з трьох сторін оточених і обстрілюваних сепаратистами. До батальйону можна підійти тільки з боку Дебальцево і то – тільки за спеціальним дозволом.

Майдан без Майдану. In memoriam

Прийшов час, коли можна наважитися підвести підсумки. Так зване «очищення» Майдану, тобто прибирання з нього поставлених та ще взимку наметів, успішно завершене. На головній площі столиці України не залишилося нічого, що нагадувало б про те, як ще кілька тижнів тому тут стояло ціле наметове містечко. 

У Самооборони новий офіс в Києві

Я увесь час шукала місце, куди переїхали різні Сотні з Майдану. Сьогодні я знайшла п'ять: другу, третю, двадцять восьму, тридцять першу і тридцять восьму. Їм вдалося отримати дозвіл від міста зайняти стару фортецю на Печерську. 

Патріотизм?

Україна – це поля соняшників, які не ставлять безглуздих питань. Це ніж, що залишився на згадку від друга, що загинув. Це боротьба за Схід. Він хотів би залишитися в армії, хто знає, – може дослужиться до майора.

Останні дні Майдану

Завершується остання фаза так званого «очищення» Майдану, тобто демонтаж  останніх наметів. 

…І не дивляться нам у вічі

Ми сидимо в альтанці на полігоні в селі Нові Петрівці під Києвом. Солдати внутрішніх військ несміливо спостерігають за нами зі своїх постів.

Майдан після Майдану

Усі запитують, чому я не пишу нічого про Майдан. Важко писати. Це Майдан після Майдану. Немає нічого спільного між лютневим Майданом і його теперішнім «життям після життя».

Перед поїздкою на «Дикий Схід» - поради від кореспондентки Фонду

Останні два місяці я працювала на сході України в якості кореспондента Фонду. За цей час навколо мене мирні демонстрації переросли в масові заворушення, і, нарешті, йшли військові дії.

Репресії:

  • 0
    вбиті
  • 0
    заарештовані
  • 0
    особи зниклі безвісти
»
Повний список

Майдан без Майдану. In memoriam

Прийшов час, коли можна наважитися підвести підсумки. Так зване «очищення» Майдану, тобто прибирання з нього поставлених та ще взимку наметів, успішно завершене. На головній площі столиці України не залишилося нічого, що нагадувало б про те, як ще кілька тижнів тому тут стояло ціле наметове містечко. Для мене сьогоднішній «парад на крові» був остаточним символом захоплення цього простору новою владою.

Чи треба прибирати Майдан з центру міста, було предметом обговорення задовго до його зносу. Вже у березні лунали голоси, що втеча Януковича – це перемога, якої усі чекали, і що можна роз'їжджатися по домівках. Частина поїхала до Криму і на схід України, де вже тоді ставало гаряче. Проте частина залишилася. Деякі тому, що їм не було куди повертатися. Інші тому, що були впевнені, – Майдан ще не виконав свого завдання. На питання про крайню дату існування цієї унікальної для України структури найчастіше відповідали, що Майдан стоятиме до виборів. Йшлося про заплановані на 25 травня президентські вибори. Це звучало цілком розумно за умов нестабільної ситуації на сході країни. Але були й такі, хто стверджував, що Майдан розійдеться тільки після виконання новою владою усіх вимог, серед яких була люстрація, притягнення до відповідальності осіб, винних в смерті Небесної Сотні, і впровадження антикорупційних механізмів. Всупереч тому, що було сказано в останні місяці, активісти, що займаються цими питаннями, все ще знаходилися на Майдані.

Останніми місяцями Майдан також  став мобілізаційним пунктом для добровольчих батальйонів, зокрема координаційним центром постачання батальйонів. Звичайно, це можна було робити і поза Майданом (як бачимо, система продовжує працювати), але структура, що діє із зими, була міцно пов'язана з Сотнями і конкретними наметами. Це мало не лише практичний аспект – багато солдатів пішли в зону ATO з наметів Сотні і саме сюди вони поверталися у відпустку. Вони знали, що за їхніми плечима стоїть Сотня, тісно пов'язана з певним місцем на Майдані. Я думаю, що це більше важливо, ніж «пишний центр» – тим більше, на місці наметів одразу з'явилися ятки з лавашами і пивом, кіоски, сувенірні крамниці і розпиваючі «соточку» на стіночці біля фонтану.

Дискусія також йшла про «дегенерацію Майдану» – алкоголізм, бійки і т.д. На думку журналістів телеканалу Spilno.tv, це був цілеспрямований «чорний піар», який мав підготувати суспільство до зачистки Майдану і посилити підтримку цієї ідеї. Алкоголь на Майдані був, але не скрізь, наприклад, козацька Сотня суворо дотримувалася заборони споживання алкоголю, в чому була чи не єдиною. А після узагальнень, що постійно повторюються, про «алкоголіків і бездомних» я почала замислюватися про те, що мої колеги з Spilno.tv можуть бути праві. Те, як була проведена акція «очищення Майдану», ще більше посилило мої підозри.

Після перших сутичок, коли батальйон «Київ-1» спробував примусово прибрати намети, Рада Майдану домовилася з міською владою, що їхніми силами буде звільнений проїзд Хрещатиком і двома прилеглими до нього вулицями. Відповідно до угоди, ще в п'ятницю вечері майданівці почали прибирати барикади. На суботу було заплановане пов'язане з цим велике прибирання, до якого мали приєднатися жителі Києва.

Між тим, на місці з'явилися працівники комунальних служб, міліція і «обурені кияни», які, незважаючи на узгодження з владою міста, почали розбирати майно, що належить жителям Майдану. Близько 12:00 почали горіти перші намети. Навкруги одразу ж зібралася купа тих же «обурених жителів Києва», які підбурювали паліїв (пояснюючи витрішки випадковим перехожим, що «це самі майданівці, яким набридло те, що тут відбувається»). Акція була проведена дуже чітко і, безперечно, була ретельно спланованою. Майже одразу ж з'явилися пожежна служба і добровольці, оснащені засобами пожежогасіння, а як тільки пожежа була загашена, відразу ж почали свою роботу комунальні служби, які за декілька хвилин перенесли все, що залишилося, до сміттєвозів, які постійно вивозили сміття. Я провела весь день, спостерігаючи за цим процесом, і впевнена, що киян, які спонтанно і з власних переконань приєдналися до прибирання, було набагато менше, ніж «організованих».

Після знаменитого «суботника», коли була зруйнована і знесена велика частина наметів, я провела ніч на Майдані. Тиша була незвичайна, трималися намети козаків і – в другій частині Майдану – Коломия. Стояли намети Spilno.tv і знаменита ялинка. «Нічна варта» в тиші розбирала сцену. Близько 23:00 Хрещатиком почали їздити автомобілі. Це була хвилююча ніч, не спав ніхто. Усі мовчали. Це був початок кінця, але все ще щось відбувалося. 

Наступного дня на Майдані з'явилися люди. Вони зайнялии сцену і провели щотижневе віче (загальні збори). Spilno.tv постійно вело мовлення, ялинка стояла. Сотні роз'їхалися, але люди збиралися і вели дебати, особливо вечорами. Сцена обрала нового координатора і своєю організацією і інфраструктурою нагадувала «міні-майдан». Очікувалося, що її спробують розібрати вночі, тому охорону посилили. Між тим, в п'ятницю вдень, близько 15:00, з'явилися «неотітушки», що брали участь раніше у зносі Майдану, які жорстоко побили журналістів Spilno.tv і активістів, що захищали сцену, а потім розібрали обидві конструкції. В той час під'їхали комунальні служби і допомогли вивезти те, що залишилося.

Переломним став демонтаж ялинки. Він пройшов без протестів, тільки Олег, білорус, який на Майдані був практично із самого початку, організував пікет з однієї людини. Ялинка була останнім символом Майдану, який зник. Після його зносу підготовка до параду проходила безперешкодно. За цей час непомітно розібрали також більшість барикад на Інститутській. 

Я не хочу сказати, що усунення Майдану було чимось однозначно негативним. Виявилось, що завдання Майдану можна виконувати і за його межами, Сотні переорганізувалися і змінили місце розташування, але продовжують підтримувати «своїх» солдатів у батальйонах. Вони одностайно стверджують, що якщо буде необхідно, вони вмить повернуться на Майдан. 

Проте процедура усунення посіяла у мені сумнів щодо характеру змін, які відбулися. Майдан був шансом стати початком системних змін, вогнем громадянського суспільства. Між тим, схоже, просто прийшла зміна еліт. Нова влада за допомогою сили і методів, які використовувались попередньою, прибрала геть людей, завдяки яким прийшла до влади. Я з тривогою спостерігатиму за тим, що буде далі.